Загальноосвітня школа має перевагу перед спеціалізованою, тому що школяр повинен спробувати себе з усіх предметів, так як ніхто ніколи не знає, ким він буде із чим зіткнеться в дорослому житті.

До уваги батьків

майбутніх першокласників 2018р.

Відповідно до розділу ІІ наказу МОН України від 16.04.2018р. №367 «Про затвердження Порядку зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти» для зарахування дитини до першого класу СЗШ № 8  за яким закріплена територія обслуговування (дивитись додаток), на якій проживає ця дитина, один з батьків дитини має особисто впродовж  2-31 травня 2018р. подати до  СЗШ № 8   визначені документи.

Дивитись наказ МОН України від 16.04.2018р. №367

Прийом відбуватиметься у два етапи: 

 У 2018 р. право на першочергове зарахування мають діти: 

- Які проживають на закріпленій території обслуговування (мікрорайон);

- Рідні брати  або сестри яких здобувають освіту у цьому навчальному закладі;

- які є дітьми працівників даного закладу освіти. 

I етап (02.05 - 31.05.2018). 

Гарантоване право при вчасній подачі документів до 31 травня 2018 року:

Для зарахування до 1 класу необхідно подати такі документи:

  1) заява;

  2) копія свідоцтва про народження;

  3) оригінал медичної довідки № 086-1/о «Довідка учня загальноосвітнього навчального закладу про результати обов’язкового медичного профілактичного огляду», довідка про профілактичне щеплення;

 4) оригінал висновку інклюзивно-ресурсного центру про комплексну оцінку дитини з особливими освітніми потребами чи висновку психолого-медико-педагогічної комісії (у разі наявності);

  5) один з документів, визначений пунктом 5 розділу II цього Порядку (у разі необхідності підтвердження права на першочергове зарахування) – паспорт або довідка про реєстрацію місця проживання (оригінал та копія відповідного документа). 

II етап (01.06. – 15.06. 2018) 

Зарахування на вільні місця здійснюється з 1 – 15 червня (при наявності відповідних документів).

Інформація про кількість зарахованих учнів (наказ) та наявність вільних місць буде оприлюднена на сайті школи. 

 

Перелік території обслуговування середньої загальноосвітньої

школи І-ІІІ ступенів №8 міста Сєвєродонецька Луганської області на 2018 рік

вул. Вілєсова б. 6, 6а, 6б, 8, 12, 14,14а

пр-т Космонавтів б. 29,31, 18а

вул. Новікова б. 11,11а,13,13а,15,15а

вул. Курчатова б. 38

 

СТРУКТУРА НАВЧАЛЬНОГО РОКУ

І семестр - 01.09.2017 - 22.12.2017

ІІ семестр - 09.01.2018 - 25.05.2018

Канікули:

осінні - 23.10.2017 - 28.10.2017

зимові - 25.12.2017 - 08.01.2018

весняні - 26.03.2018 -01.04.2018

РОЗКЛАД ДЗВІНКІВ

Для учнів 1 класів тривалість уроку складає -35 хв.

Для учнів 2-4 класів тривалість уроку складає - 40 хв.

Розклад дзвінків:

                                                              1. 8.00-8.45 (перерва 10 хв.)

                                                              2. 8.55-9.40 (перерва 10 хв.)

                                                              3. 9.50-10.35 (перерва 15 хв.)

                                                              4. 10.50-11.35 (перерва 15 хв.)

                                                              5. 11.50-12.35 (перерва 10 хв.)

                                                              6. 12.45-13.30 (перерва 10 хв.)

                                                              7. 13.40-14.25 

                                                              

ПРОФІЛЬНЕ НАВЧАННЯ

У нашій школі учні  навчаються  за  біотехнологічним профілем починаючи з 10 класу.

МАЙБУТНІМ ПЕРШОКЛАСНИКАМ, УЧНЯМ, БАТЬКАМ!!!

У СЗШ № 8 відкрито набір до 1- 11  класів.

Для вступу до школи необхідні такі документи:

1. Медична картка.

2. Копія свідоцтва про народження.

3. Заява для вступу у 1-11 клас.

 

В школі для дітей працює їдальня та буфет.

Харчування учнів 1-4 класів є безкоштовним.

 

Група подовженого дня функціонує з 11.30 до 17.30

Діти мають змогу відвідувати спортивні секції.

 

Прийом документів проводиться щодня з 08.00 до 16.00 (крім суботи і неділі).

 

Якщо ви бажаєте, щоб ваша дитина навчалася в СЗШ № 8, будь ласка, заповніть форму

 

Наша адреса: вул. Вілєсова, 10

Тел. 2-80-01

НОВА УКРАЇНСЬКА ШКОЛА

1. Не просто знання, а вміння

Від практики напаковування дітей великим обсягом інформації і навчання за принципом «зазубрив – відповів – забув» українська освіта, насамперед шкільна, має перейти до розвитку у дітей компетентностей. Нова українська школа має розвивати у дітей «читання з розумінням, уміння висловлювати свою думку усно і письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики і приймати рішення, вирішувати проблеми, здатність співпрацювати з іншими».

Власне, велика частина закладених у законі норм підпорядкована саме цій меті, для досягнення якої закладам освіти, педагогам, батькам і самим здобувачам освіти надається велика свобода дій.

2. Трирівнева 12-річна школа

Діти йтимуть до школи, як правило, у 6-річному, але в будь-якому разі не пізніше 7-річного віку і вчитимуться 12 років.

Середня освіта поділятиметься на початкову (4 роки, 1-4 класи), базову (5 років, 5-9 класи) і профільну (3 роки, 10-12 класи). Починаючи з 5 класу діти вчитимуться в гімназіях, а після закінчення 9 класу продовжуватимуть навчання у ліцеях (закладах старшої або профільної школи) або ж здобуватимуть професійну освіту.

Після закінчення кожного рівня знання учнів перевірятимуть за допомогою державної підсумкової атестації. Після 4 класу це буде моніторинг, а після 9 – повноцінне зовнішнє незалежне оцінювання.

Початкова школа може мати найрізноманітніші форми: один чи кілька класів з учнями одного чи різного віку, з одним або кількома вчителями. Закон також дозволяє роботу початкової школи «в будь-якій іншій формі, яка буде найбільш зручною та доцільною для забезпечення здобуття дітьми початкової освіти відповідно до стандарту початкової освіти».

Ліцеї матимуть академічне або професійне спрямування, або ж в одному ліцеї будуть класи різних спрямувань. В академічних ліцеях учні зможуть глибоко підготуватися до вищої освіти, у професійних – здобути середню освіту і, водночас, першу професію. Освіта в них триватиме три роки замість нинішніх двох. Додатковий рік навчання зніме проблему катастрофічної нестачі часу й перевантаження старшокласників у нинішній дворічній старшій школі.

Кожен ліцей буде окремою юридичною особою і, як правило, розміститься в окремому приміщенні. Ліцеї задумані не просто як старші класи звичайної школи, а як окремі заклади. Причому, досить великі, де в кожній паралелі є принаймні по 4-5 класів, кожен зі своєю спеціалізацією. А отже, їх буде значно менше, ніж нинішніх 11-річних шкіл. Відповідно і перехід до таких ліцеїв відбуватиметься не так непомітно як зараз – випускники 9 класів складатимуть ЗНО, і за їх підсумками вступатимуть до обраних ліцеїв на конкурсних засадах.

До інших шкіл дітей зараховуватимуть без конкурсу - за винятком ситуацій, коли заяв на навчання в школі більше, ніж місць (у такому разі пріоритет надаватиметься дітям, які живуть на території обслуговування цієї школи).

Нова система запроваджуватиметься поступово, щоб не сказати дуже повільно. Початкова школа запрацює з 1 вересня 2018 року, базова - з 1 вересня 2022 і профільна – з 1 вересня 2027. Проте закон містить опцію запровадження профільного трирічного навчання й раніше – як в окремих закладах, так і по всій країні. В міністерстві освіти й науки не виключають пришвидшення реформи і введення повноцінної 12-річки вже з 1 вересня 2022-23 років.

Такий варіант можливий, якщо суспільство в перші роки реформи усвідомить її важливість, а освітня й бюджетна системи будуть цілком готові до змін.

3. Професійна освіта

Закінчивши 9 класів, діти зможуть навчатися в професійних коледжах, здобуваючи професію як одночасно зі здобуттям повної вищої освіти, так і без нього.

4. Трирічний бакалаврат і дворічна магістратура

Для отримання диплому бакалавра студенти вчитимуться не чотири, а три роки. Натомість навчання в магістратурі стане довшим і триватиме два роки, зараз - півтора. Вступ у магістратуру здійснюватиметься за підсумками ЗНО.

5. Автономія шкіл і більша свобода вчителя

Заклад освіти може здійснювати освітню діяльність одночасно на різних рівнях освіти та за різними видами освіти, створювати для цього структурні підрозділи. Тобто, теоретично, може існувати заклад, що об’єднує дитсадок, початкову школу, гімназію, ліцей, університет, професійний коледж і музичну чи художню школу. Треба лише отримати відповідні ліцензії і пройти акредитацію.

Заклади освіти зможуть утворювати з іншими юридичними особами освітні, освітньо-наукові, наукові, освітньо-виробничі та інші об’єднання.

Всі заклади освіти – від садочків до університетів – отримають значно більше свободи. Досі (з 2014 року) автономію мали лише виші.

Тепер же школи, дитсадки та інші заклади освіти всіх форм власності будуть мати самоврядні колегіальні органи – наглядові (піклувальні) та педагогічні ради, батьківські ради тощо – які прийматимуть найважливіші рішення. До складу наглядової (піклувальної) ради, якій засновник може делегувати свої повноваження, не можуть входити працівники цього закладу освіти і ті, хто в ньому навчається.

Директор школи чи дитсадка обиратиметься на 6 років конкурсною комісією у складі представників інших шкіл, місцевої влади, викладачів педагогічних вишів та громадськості. Для участі в конкурсі треба вільно володіти державною мовою і мати вищу освіту, але засновники мають право встановлювати й додаткові кваліфікаційні вимоги до кандидатів.

Директор самостійно братиме на роботу своїх заступників та інших педагогічних працівників. Освітній заклад має право оголосити конкурс на будь-яку вакансію, але головне, що призначення відбуватимуть без погодження з місцевою владою, яке потрібне зараз.

Заклади освіти та педагоги самостійно формуватимуть навчальні програми, які за поданням педагогічної ради затверджуватиме керівник закладу. Єдина вимога – їх відповідність державним стандартам освіти, прийнятим міністерством освіти й науки.

Учитель зможе вільно працювати за власною програмою і обирати форми донесення матеріалу до дітей. Водночас, міністерство розроблятиме типові програми для тих учителів, які не хочуть чи не можуть розробити власні.

Закон скасовує процедуру атестації шкіл та право місцевих управлінь освіти на їх інспектування.

Самі інспекції ліквідують, а працівники методкабінетів займатимуться замість перевірок підтримкою й допомогою закладам освіти. Перевірятиме ж ці заклади лише Державна служба якості освіти. Плановий аудит закладу, що включатиме перевірку дотримання ліцензійних умов, відбуватиметься раз на 10 років.

6. Директором можна бути не більше 12 років

Обмеження терміну перебування однієї людини на посаді керівника пошириться з вишів на всі заклади освіти. Довічних директорів шкіл більше не буде. Людина зможе обиратися на посаду директора не більше двох шестирічних термінів поспіль, а потім зможе працювати на іншій посаді в цій же школі або претендувати на директорство в іншій.

7. Більша зарплата вчителів

Посадовий оклад учителя найнижчої категорії становитиме три мінімальних зарплати. Цього рівня досягатимуть поступово, до 2023 року. Якби її запровадили негайно, такий оклад становив би 9600 гривень, а з різними надбавками вчителі заробляли б іще більше. Проте для цього треба було б знайти мінімум 87 мільярдів бюджетних гривень, що нереально.

Коли автори закону закладали цю норму, мінімальна зарплата дорівнювала прожитковому мінімуму для працездатних осіб. Однак, з 1 січня 2017 року, вже після голосування закону в першому читанні, мінімальну зарплату встановили в розмірі двох мінімумів: 3200 гривень замість 1600, тож вартість освітнього законопроекту зросла на десятки мільярдів.

Тому до другого читання освітній комітет Верховної Ради вніс до тексту поправку, замінивши три мінімальних зарплати на чотири прожиткових мінімуми (на сьогодні 6736 гривень). Однак під час розгляду закону на пленарному засіданні з подачі Юлії Тимошенко поправку провалили.

І хоча на поступове підняття зарплати дається 5 років, все одно виконати цю норму, м’яко кажучи, складно. Тож якщо закон підпише Президент, і він набуде чинності, його зарплатні норми вочевидь все одно переглянуть під час прийняття бюжету-2018. Зарплата вчителів зросте, але наскільки – сказати складно.

Зарплата науково-педагогічного працівника найнижчої кваліфікації буде принаймні на 25% більшою, ніж зарплата вчителя найнижчої категорії. Оклад працівника кожної наступної категорії має підвищуватися принаймні на 10%.

8. Добровільна сертифікація вчителів

Всі педагогічні й науково-педагогічні працівники, як і зараз, мають обов’язково підвищувати кваліфікацію, але ця процедура зазнає докорінних змін. Ці послуги зможуть надавати різні державні, комунальні та приватні установи, а також громадські організації, які матимуть відповідну ліцензію. Вчитель сам обиратиме, де йому підвищувати кваліфікацію, це може бути й кілька різних установ, сумарний час навчання в яких має становити не менше 150 годин на 5 років.

Замість підвищення кваліфікації учитель може з власної ініціативи пройти добровільну сертифікацію на знання предмету і володіння сучасними освітніми методиками. Пройшовши таку сертифікацію, вчитель отримає на три роки сертифікат і 20% надбавку до зарплати, а також зможе навчати інших педагогів.

9. Інклюзивне навчання і перепрофілювання інтернатів

Закон заохочує навчання дітей з особливими потребами, сиріт та дітей зі складних родин у звичайних школах. За заявами батьків дітей з особливими потребами школи мають створювати спеціальні класи, де такі діти могли б навчатися. Якщо це необхідно, діти з особливими потребами можуть іти в школу пізніше й навчатися довше.

Дітям з вадами слуху створять умови для навчання мовою жестів.

До 31 грудня 2021 року всі школи-інтернати мають стати або звичайними школами, дитсадками чи іншими закладами освіти, доступними для всіх дітей, або дитячими будинками в системі мінсоцполітики. Рішення про долю кожного інтернату прийматимуть обласні та Київська міська ради.

10. Освітні округи

Різні заклади освіти в межах певної території (включно з закладами позашкільної освіти, культури, фізкультури) становитимуть єдиний освітній округ, своєрідним центром якого стане опорна школа, зручно розташована для підвозу дітей з інших населених пунктів і забезпечена кваліфікованими кадрами та сучасним обладнанням.

11. Українська мова

Освітній процес в усіх закладах освіти відбуватиметься українською мовою. Представники національних меншин мають право навчатися в окремих групах дитсадків та класах початкової школи, в яких, крім української, буде використовуватися в освітньому процесі мова відповідної меншини.

Починаючи з 5 класу, вся освіта відбуватиметься українською мовою, винятки можливі лише для представників корінних народів (перш за все кримських татар), які можуть зберігати двомовне навчання до закінчення старшої школи.

Для першокласників така система запрацює з 1 вересня 2018 року, а для тих, хто почав учитися в школах з мовою національних меншин раніше, - з 1 вересня 2020 року, причому впродовж цих трьох років у школах з навчанням мовами меншин буде поступово збільшуватися кількість предметів, що викладаються українською.

Вивчення української мови стає обов’язковим в усіх закладах освіти (включаючи виші, в багатьох із яких таке викладання припинили на підставі закону «Про вищу освіту»).

У закладах освіти, відповідно до освітньої програми, можуть викладатися одна або кілька дисциплін двома та більше мовами - державною мовою, англійською мовою, іншими офіційними мовами Європейського Союзу. Варто відзначити, що серед 24 мов ЄС є і мови деяких нацменшин України – румунська, угорська, польська, болгарська, словацька тощо.

Російська ж мова до мов ЄС не належить, тому навіть окремі предмети чи дисципліни (окрім, власне, курсу російської мови) не зможуть викладатися російською ні в базовій чи профільній школі, ні у музичних або художніх школах, ні в університетах чи професійних коледжах.

Мовна стаття закону, остаточну редакцію якої сформулювала робоча група з представників різних фракцій, міністерства освіти та експертів в день голосування за закон, вже викликали негативну реакцію Москви, Будапешта та Бухареста, однак формально ні ворогам, ні партнерам України нема до чого причепитися – норми цієї статті чітко відповідають як нашій Конституції, так і міжнародним договорам, ратифікованим Україною.

А рівень захисту прав меншин у новому законі все одно значно вищий, ніж рівень захисту українців у тій же Румунії чи Угорщині, не кажучи вже про Росію.

12. Інформаційна прозорість

Кожен заклад освіти зобов’язаний розмістити у відкритому доступі на своєму сайті (чи сайті засновника) всю важливу інформацію про свою діяльність.

До такої інформації закон, зокрема, відносить статут, ліцензії, сертифікати про інституційну акредитацію та акредитацію програм, структуру та органи управління закладу, кадровий склад, освітні програми, мови освітнього процесу, вакансії й конкурси, матеріально-технічне забезпечення, наявність гуртожитків, місць у них та розмір оплати за проживання, результати моніторингу якості, річний звіт, правила прийому, умови доступності для осіб з особливими потребами, розмір плати за навчання, перелік і вартість додаткових послуг тощо.

Обов’язково має оприлюднюватися кошторис і фінансовий звіт про надходження та використання всіх отриманих коштів, інформацію про перелік товарів, робіт і послуг, отриманих як благодійна допомога, із зазначенням їх вартості, а також про кошти, отримані з інших джерел, не заборонених законодавством.

13. Академічна доброчесність

Закон зобов’язує учасників освітнього процесу дотримуватися академічної доброчесності.

Порушеннями академічної доброчесності вважаються плагіат, самоплагіат (коли людина видає свої старі наукові результати за нові), фабрикація чи фальсифікація даних, списування, обман, хабарництво та необ’єктивне оцінювання.

Порушнику доброчесності загрожує відмова у присудженні наукового ступеня чи звання, позбавлення вже присуджених ступенів, звань, кваліфікаційних категорій, позбавлення права обіймати певні посади. Учнів і студентів за порушення доброчесності можуть направити на перескладання іспиту, контрольної тощо, повторне проходження курсу, позбавити стипендії чи пільг або відрахувати з навчального закладу.

14. Більше джерел фінансування

Держава, як і зараз, виділятиме місцевим бюджетам субвенцію на загальну середню освіту, в тому числі й на здобуття середньої освіти в професійно-технічних закладах. Професійну складову цих закладів фінансуватимуть переважно регіональні бюджети.

Держава фінансуватиме навчання на бюджетних місцях у вишах та підготовку фахівців дефіцитних робітничих професій в системі профтехосвіти.

Місцева влада й органи самоврядування мають створити належні умови для роботи закладів освіти, у т.ч. забезпечити їх приміщеннями та організувати підвезення дітей із сусідніх сіл до опорних шкіл.

Дошкільна і позашкільна освіта фінансуватиметься переважно з місцевих бюджетів, які завдяки децентралізації за три роки зросли більш ніж удвічі. При цьому дитсадки, а також приватні школи, які обґрунтують вартість навчання, отримають додаткові гроші на кожну дитину з держбюджету.

Загалом же кожен заклад освіти матиме право отримувати гроші з бюджетів різних рівнів, а також із будь-яких джерел, не заборонених законом. Освітні заклади матимуть право отримувати добровільні пожертви, гранти, дивіденди, допомогу від батьків, приватних партнерів тощо, надавати платні послуги, продавати вироблену в майстернях чи виробничих підрозділах продукцію тощо. Кошти кожен заклад зможе вільно витрачати на свою статутну діяльність, а тимчасово вільні гроші зможе розміщувати в державних банках.

15.Щоб закон запрацював повною мірою, потрібно ухвалити ще багато документів

Закон «Про освіту» - базовий документ, який містить посилання на інші закони (з яких прийнято лише закон «Про вищу освіту») та підзаконні акти.

Щоб реформа запрацювала на повну силу, необхідно чимшвидше ухвалити закони про середню освіту, про професійну освіту, зміни до Податкового та Митного Кодексів, що зменшать податковий тягар із закладів освіти та інші акти, а також утворити чи реорганізувати органи управління, передбачені новим освітнім законодавством.

Отже, ухвалення нового закону про освіту – далеко не останній, але визначальний крок на шляху освітньої реформи, який визначає її головний зміст і спрямованість. У будь-якому разі на освіту чекають зміни, результати яких зможемо оцінити лише з роками.

 

 Шановні батьки першокласників!!!

Для Вас організована робота гарячої телефонної лінії МОН.

Для надання консультацій звертайтеся за телефоном:

(044)481-47-68

 

       Батьки (англ. parents, пол. rodzice) — тато та мати нащадка. Батьки приводять дитину у світ та виховують її від самого народження, піклуються про її матеріальне та духовне благополуччя до досягнення нею повноліття, що згодом накладає ряд етичних і суспільних зобов’язань дорослого сина чи доньки по відношенню до своїх батьків. Так наприклад, це знаходить чітке вираження у четвертій заповіді християнського віровчення — Шануй свого батька та матір.

Батьки, візьміть це до уваги…

           Батьківство – це найдавніша, найпрекрасніша і найскладніша професія.

          Бути батьками легко і важко одночасно. Легко – адже ми так чекаємо появи на світ нашої частиночки, викохуємо нашу дитинку, бажаємо їй щасливої долі. А важко – тому що треба виховувати. А це – систематичний процес. І треба обов’язково враховувати індивідуальні особливості своєї дитини, бути педагогом. Батьки, перш ніж виховувати свою дитину, мають самі бути вихованими.

       Відомий філософ Жан Жак Руссо писав з цього приводу: «Пам’ятайте, що перед тим, як взятися за виховання людини, треба самому стати особистістю; треба, щоб у вас самих склався той взірець, який повинна наслідувати дитина».

      Усі батьки люблять своїх дітей так само, як і діти люблять своїх батьків. Під терміном «батьківська любов» ми розуміємо відчуття глибинного зв’язку, близькості сімейних стосунків між батьками та дітьми. Для них це певний стан, без права на вибір, адже батьків, так само, як і дітей, як відомо, не обирають.

      Одна з найважливіших людських потреб – потреба в любові, кожен хоче почуватися комусь потрібним. Але у житті інколи бувають моменти, коли власна дитина не подобається вам своєю зовнішністю, поведінкою, висловлюваннями, вибором, переконаннями. То й що з того? Ваші батьківські почуття не вимагають від вас того, щоб ви завжди тільки захоплювалися, пишалися та милувалися своєю дитиною. Ми, батьки, маємо пам’ятати, що дитина – це людина, і як у всіх людей, у неї можуть бути хороші та негативні риси. Не треба вважати, що якщо дитина перестала подобатись вам, то ви перестали любити її. Варто також розуміти, що якщо вона ставиться до вас із певною неприязню, то все одно не перестала любити вас. Психологи трактують батьківську любов як безумовну, що не залежить від будь-яких умов та обіцянок. Тобто батьки сприймають свою дитину саме такою, яка вона є – з усіма чеснотами та недоліками, і люблять не за її досягнення, не за те, що вона гарна, розумна, здібна, а просто за те, що вона є.

      Водночас чимало батьків стикаються з невмінням виразити свою любов до дитини, вважають, що через це невміння в них виникають непорозуміння з дитиною, вони не можуть знайти спільної мови з нею, що для цього потрібні якісь особливі засоби та методи.

        Усе набагато простіше. Спробуємо перелічити основні способи, якими батьки можуть висловити свою любов до дитини.

1. Дотик.

       Тактильна ласка однаково важлива як для хлопчиків, так і для дівчаток. Тому коли виражаєте свою любов за допомогою ніжних доторків, поцілунків, прогладжувань, лагідних обіймів, цим можна сказати набагато більше, ніж словами «Я тебе люблю…»

2. Слова-заохочення.

      Коли ми хвалимо дитину, то дякуємо їй за те, що вона зробила, чого досягла сама. Проте не треба хвалити дитину надто часто, тому що слова втратять свою виховну силу і сенс. Кожна похвала має бути обґрунтованою і щирою. Пам’ятайте, що постійна критика шкодить їй, бо вона не є доказом батьківської любові. Щодня даруйте дитині приємні слова підтримки, заохочення, схвалення, ласки: «Як добре, що ти у нас є…», «Ти мені подобаєшся…», «Я люблю, коли ти вдома…»,  «Мені добре, коли ми разом…», «Який ти у мене гарний…»

3. Час, проведений разом із дитиною, – це ваш подарунок їй.

      Ви ніби говорите: «Ти потрібна мені, мені подобається бути з тобою». Проводити час разом – значить віддати дитині свою увагу сповна.

4. Невеличкий подарунок.

      Це символ любові тоді, коли дитина відчуває, що батьки справді турбуються про неї. Подарунок від серця, не тільки з приводу знаменної дати і не в обмін на щось, а просто так, для гарного настрою, нагадуватиме дитині про вашу любов.

5. Допомога та підтримка.

     Материнство та батьківство багато в чому подібні до професій. Можна сказати, що кожен із батьків відповідальний за виконання довгострокового контракту (до 18 років), що передбачає ненормований робочий день. Щодня діти звертаються до Вас із різноманітними запитаннями, проханнями. Завдання батьків – почути їх і відповісти на них.

      На кожному етапі розвитку дитини ми використовуємо різну мову нашої любові. Тому для батьків важливо обрати саме ту мову, яка дійде до серця дитини. Не бійтеся сказати: «Я тебе люблю…». І не важливо, скільки дитині років, і чи чує вас хтось іще. Пам’ятайте слова Віссаріона Белінського: «Засобом і посередником виховання повинна бути любов, а метою – людяність».

Раціон школяра має бути особливо різноманітним – до нього повинні входити всі групи продуктів.

М’ясні продукти, як відомо, забезпечують організм білками для росту і формування м’язової системи, а отже, для елементарної фізичної сили школяра.

Молочні продукти теж дуже важливі у раціоні учнів – насамперед тому, що вони забезпечують організм запасом кальцію. Кальцій – це міцність кісток, а отже школяр буде убережений від усіляких переломів. Зубки дітей теж, до речі, страждають більше: вони не сховані, як кістки, в м’яких тканинах, тому для підтримки потребують більше кальцію. Молоко, молоко і ще раз молоко та його родич сир є панацеєю в цьому разі!

Овочі та фрукти - саме вони є основним джерелом вітаміну С – рятівник від простудних захворювань. Крім того, цей вітамін сприяє зміцненню дрібних судин і капілярів. Також корисною «коміркою» вітаміну С є картопля, капуста і морква. Серед овочів велику увагу треба приділити старій добрій моркві. Саме в ній міститься каротин, який в організмі і дорослого, і малого перетворюється на вітамін А. Коли спостерігається виражена нестача цього вітаміну – страждає шкіра: вона стає сухою, подразливою, лущиться. І звичайно, в зимовий період просто необхідно давати дітям цибулю й часник. Завдяки своїм протимікробним властивостям вони незамінні під час сезонних спалахів простудних захворювань.

Взимку організм потребує більше енергії, в тому числі і для мозкових процесів – а тому плитка молочного шоколаду раз на тиждень не завадить. Найлегше засвоюється і найшвидше надходять до нервових клітин головного мозку так звані легкі вуглеводи – це більше борошно, цукор і продукти, в яких вони містяться. А тому взимку дуже доречно для вашої дитини буде скляночка помірного гарячого чайку, підсолодженого ложечкою цукру, а до неї – смачний-пресмачний мамин пиріжок із смородиновим вареннячком, де сидить послужливий містер вітамін С.

Головне правило в холоду пору року – дитина має їсти вдосталь. Влітку їй можна простити недосьорбану тарілку супу, але взимку дитя не повинно передчасно зійти з «дистанції» під час приймання їжі.

ЧИМ ГОДУВАТИ МАЛЮКА 

ПІД ЧАС ХВОРОБИ

Так сталося, що дитина захворіла... І в кож­ної мами виникає запитання, як тепер її годувати.

ПРИ ВИСОКІЙ ТЕМПЕРАТУРІ

Якщо у дитини висока температура, вона не буде їсти нічого калорійного. Не варто нав'язувати їжу — краще не­хай малюк п'є більше рідини: соки, чай з молоком або малиною, морс із журавлини, узвар, але не солодкі газовані напої.

ПРИ НЕЖИТІ І БОЛЮ В ГОРЛІ

А якщо температури немає, але дитину непокоять нежить і біль у гор­лі, відмовлятися від їжі немає сенсу. Можна, наприклад, дати желе — його легше ковтати. Таке желе можна зробити з чого завгодно: соків, молока, овочевого чи м'ясного бульйонів, журавлинового морсу. Годить­ся м'ясне суфле або фрикадельки, омлет чи молочна каша.

ПРИ АНГІНІ

Краще напувати дитину морсом із журавлини: в ньому є бензойна кис­лота, що пригнічує життєдіяльність хвороботворних мікробів. Журавлина, як і малина, містить саліцилову кислоту. Ці ягоди є аналогом аспірину і здатні знижувати температуру. Якщо болить горло, розведіть напій водою, але не кладіть до морсу більше цукру, який сам по собі дратує слизову.

ПРИ ОРВІ І БРОНХІТІ

Тут незамінна їжа для дитини — бульйон. Є гіпотеза, що лікуваль­ний ефект курячого бульйону пов'язаний з цистеїном. Ця амінокис­лота справді допомагає при бронхіті й астмі, зменшує появу слизу в носоглотці і полегшує дихання. її часто використовують в інгаляторах. Чому ж ця речовина так успішно діє саме у складі курячого бульйо­ну? Можливо, справа у швидкості і легкості, з якою вона засвоюється.

ЯКЩО ДИТИНА ПРИЙМАЄ АНТИБІОТИКИ

Давайте кисломолочні продукти — вони сприяють засвоєнню ліків і підтримають кишкову мікрофлору. Якщо малюк від кефіру і йогур­тів відмовляється, нехай п'є кислі морси, соки, чай з лимоном. Вони, принаймні, сприяють апетиту.

Безпека дітей в Інтернеті

Інтернет-технології стали природною складовою життя дітей і сучасної молоді. Комп'ютер є не тільки розвагою, але й засобом спілкування, самовираження та розвитку особистості.
        Самостійне пізнання інформаційного світу дозволяє розширити коло інтересів дитини і сприяє її додатковій освіті, спонукає до кмітливості, привчає до самостійного розв'язання задач.
       Всесвітня мережа також задовольняє потребу підлітків у лідерстві. Діти, які добре знають комп’ютер та Інтернет, більш адекватно оцінюють свої здібності та можливості, вони більш цілеспрямовані та кмітливі. Щоб повноцінно орієнтуватись у віртуальному просторі, дитині треба вчитися структурувати великі потоки інформації, дотримуючись основних правил безпеки в мережі.
Всеукраїнське соціологічне дослідження, проведене Інститутом соціології НАН України в 2009 році, виявило тривожні тенденції: понад 28% опитуваних дітей готові надіслати свої фотокартки незнайомцям у Мережі; 17% без коливань діляться інформацією про себе і свою родину (адреса, професія, графік роботи батьків, наявність цінних речей у домі тощо); 22% дітей періодично потрапляють на сайти для дорослих; 28% дітей, побачивши в Інтернеті рекламу алкоголю або куріння, хоча б один раз спробували їх купити, а 11% − спробували купувати наркотики; близько 14% опитуваних час від часу відправляють платні SMS за бонуси в онлайн-іграх і лише деякі звертають увагу на вартість послуги. Лише у 18% випадків дорослі перевіряють, які сайти відвідує дитина, тільки 11% батьків знають про такі онлайн-загрози, як "дорослий” контент, азартні ігри, онлайн-насилля, кіберзлочинність.З метою надання батькам і педагогам допомоги з питань захисту дітей від впливу шкідливої інформації розроблено ряд посібників і складено перелік рекомендованих для дітей онлайн-ресурсів. Зазначені матеріали допоможуть відкрити дітям цікавий, корисний і, головне, безпечний Інтернет.
Посібники, які Міністерство пропонує використовувати батькам і педагогам для навчання дітей безпечному користуванню Інтернетом:

  1. Діти в Інтернеті: як навчити безпеці у віртуальному світі: посібник для батьків / І. Литовченко, С. Максименко, С Болтівець [та ін.]. – К.: ТОВ "Видавничий будинок «Аванпост-Прим»”, 2010. – 48 с. (http://online-bezpeka.kyivstar.ua).
  2. Виховання культури користувача Інтернету. Безпека у всесвітній мережі: навчально-методичний посібник / А. Кочарян, Н. Гущина. – К., 2011. – 100 с. (http://www.mon.gov.ua/newstmp/2011/18_02/3/4press.pdf).
  3. Безпечне користування сучасними інформаційно-комунікативними технологіями / О. Удалова, О. Швед, О. Кузнєцова [та ін.]. – К.: Україна, 2010. – 72 с.
  4. Пам’ятка для батьків "Діти. Інтернет. Мобільний зв’язок”, розроблена Національною експертною комісією України з питань захисту суспільної моралі (http://www.moral.gov.ua/news/311/).
  5. Перелік рекомендованих для дітей онлайн-ресурсів, затверджений на засіданні Національної експертної комісії України з питань захисту суспільної моралі (рішення N 2 від 20.04.2010).